Готовність дитини до школи

Сьогодні проблема готовності дитини до навчання в школі в нових сучасних умовах посідає одне з важливих місць у зв’язку з переходом на нову систему навчання. Дуже важливо, щоб малюк на початок навчання в школі був готовим учитися, що характеризується таким поняттям, як «шкільна готовність». Воно означає, що готовність до школи — це не тільки вміння читати, писати та додавати цифри. Психологи та педагоги визначають кілька складових шкільної готовності, про які батьки, на жаль, часто забувають. Адже шкільне життя навіть найрозумнішої, але психічно ще не готової до навчання дитини, може скластися досить проблематично. Існує два основних критерії готовності дитини до школи — фізична та психологічна готовність. Що можна сказати про фізичну зрілість малюка шести років. Дуже рідко можна зустріти дитину у віці шести років, яка фізіологічно готова до навчання в школі. Якщо у дитини існують будь-які логопедичні проблеми, підвищена хворобливість, знижений імунітет — у шість років до школи йти не можна. Що стосується психологічної готовності, то вона, в свою чергу, складається з інтелектуальної, емоційної та соціальної готовності.

Інтелектуальна готовність

Для малюка шести років — це здатність концентрувати свою увагу, вміння виокремлювати фігуру із загального фону, установити зв'язок між явищами та подіями, вміння дитини не просто запам’ятати матеріал, але й залучити до цього своє логічне мислення. До інтелектуальної готовності, на думку психологів, належить і розвиток дрібної моторики руки, який інакше кажучи називається ще і роботою дрібних м’язів руки. Вона (робота) має значення не тільки для навчання дитини письму, але й для розвитку мовних навичок. Оцінити рівень розвитку моторики ви можете за тим, як дитина малює, вирізає, користується столовими приборами. А можна намалювати на аркуші паперу звивисту лінію і попросити малюка за допомогою олівця «допомогти» метеликові зібрати нектар із квіточок. Якщо він веде олівця точно по лінії, то з дрібною моторикою все гаразд. Важливо, яким рівнем розвитку мовлення володіє дитина. Тут ви можете використовувати переказ почутої історії або розповідь за картинками.Прочитайте малюкові коротку розповідь, усього шість або сім речень, і попросіть переказати. Можете показати 6—7 послідовних картинок, за якими дитина могла б скласти маленьку історію. Ви повинні оцінювати вміння малюка будувати речення, узгоджувати слова, зв’язність мовлення, логіку розповіді, вміння вибудовувати сюжетну лінію (є початок, середина і кінець). Щоб перевірити концентрацію уваги, можна дати дитині невеликий друкований текст і попросити закреслити в ньому всі літери «і». А потім подивитися, скільки рядків вона опрацювала, як довго змогла утримувати увагу. У нормі малюк повинен працювати 10 хвилин і встигнути проглянути 5—7 рядочків.

Емоційна готовність

Емоційна готовність означає вміння дитини не брати до уваги свої імпульсивні реакції, а вміння тривалий час виконувати роботу, що не дуже подобається, тобто у малюка повинна бути досить високо розвинена довільність поведінки. Спершу давайте відповімо на запитання: «Чи вміє дитина дотримуватися встановлених правил і контролювати свої дії?» Згадайте смішну дитячу гру «Так і ні — не говорити, чорне і біле — не носити». Пограйте з малюком в неї, і ви зможете визначити, чи достатньою мірою розвинений у нього рівень самоконтролю. Умова гри проста — дитина, відповідаючи на запитання, не повинна говорити «Так» чи «Ні». Запитання можуть бути різноманітними: «Ти любиш морозиво?», «Ти коли-небудь їздив на потязі?» тощо. Запитань, як правило, повинно бути не менше ніж десять. Якщо на більшість із них малюк відповідає, дотримуючись правил гри, то це означає, що в нього високий рівень самоконтролю.

Соціальна готовність

Соціальна готовність — це готовність, що містить потребу в спілкуванні з однолітками, уміння ладнати з дітьми у колективі, слухати вчителя і дотримуватися його вимог. Зверніть увагу на те, чи бере участь дитина в грі інших дітей, чи ділиться з ними іграшками або солодощами. Важливо і те, чи може дитина слухати інших, не перериваючи їхні розповіді, чи дотримується вона черговості, якщо цього вимагає та або інша ситуація. Звісно, що всі діти різні, тому необхідно намагатися піднімати рівень емоційної, інтелектуальної та соціальної готовності дітей шестирічного віку, щоб потім у майбутніх першокласників в школі не було непотрібних зайвих проблем, які будуть тільки шкодити перш за все таким, так би мовити, проблемним дітям, а також представляти потенційну загрозу для всіх оточуючих.Отже, яким повинен бути вік дитини, яка йде до першого класу? Адже іноді до початку вересня малюкові може не вистачити всього лише одного або двох місяців. А якщо не віддати його цього року, то тоді наступного року виявиться, що він у класі найстарший. Тому треба, щоб на 1 вересня дитині повинно виповнитися повних шість років. Адже для малюка в цьому віці кожен місяць — це майже ціле життя.